День Європи

 

13 травня 2026р. 8 урок 15:15 -16:00

Це свято-символ демократії, прав людини та верховенства закону.

Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань 8 травня 2023 року був підписаний Указ Президента України №266/2023, в якому День Європи в Україні, тепер відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу. Указ Президента України від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким свято відзначалось в третю суботу травня, втратив чинність.

Нагадаю, що з 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначався День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. До речі, у 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) біля села Ділове Рахівського району Закарпатській області на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи. Ця точка позначена історичним кам яним знаком та стелою.

В Україні День Європи офіційно відзначають 9 травня з 2023 року, разом із державами-членами ЄС, підкреслюючи спільне історичне та майбутнє коріння.

Що означає вислів "Україна - це Європа"?Україна – серце Європи. Цей вислів знає кожний, та не кожен замислюється, що він означає. Насамперед наша Вітчизна є європейською країною не тому територія центр Європи, а тому що українці сповідують принципи свободи й незалежності, які підтримані багатьма державами. В Україні завжди відзначатимуть День Європи, яка підтримує громадян країни. Станом на 13 травня 2026 року, повномасштабне вторгнення Росії в Україну (яке розпочалося 24 лютого 2022 року) триває 1540-й день Це становить понад 4 роки, 2 місяці та 19 днів безперервних бойових дій.

День примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

 

Виховна година: День примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

8 травня 8 урок 15:15-16:00.

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це державне свято офіційно запровадили у 2023 році замість радянського формату "Дня перемоги" 9 травня.

Чому Україна перейшла на 8 травня.

До 2023 року в Україні офіційно існували дві дати: 8 травня як День пам’яті та примирення і 9 травня як День перемоги над нацизмом. Однак після повномасштабного вторгнення РФ держава остаточно відмовилася від радянської моделі вшанування війни.

У травні 2023 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Уже 29 травня парламент підтримав це рішення.

Саме 8 травня 1945 року набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Цю дату вважають символом завершення війни в Європі.

Якою була роль України у Другій світовій війні.

Для України Друга світова війна почалася ще 1 вересня 1939 року - з нападу нацистської Німеччини на Польщу та бомбардування Львова й інших українських міст.

Тоді українці не мали власної незалежної держави й були розділені між різними країнами. Українські землі стали одним із головних театрів бойових дій у Європі.

За даними Українського інституту національної пам’яті, близько 7 мільйонів українців були мобілізовані до Червоної армії. Водночас українці воювали і в інших арміях Антигітлерівської коаліції, а також у лавах українського визвольного руху.

Чому сьогодні ця дата звучить по-новому.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України тема Другої світової війни набула нового змісту. Україна дедалі частіше проводить паралелі між злочинами тоталітарних режимів минулого та сучасною російською агресією.

Історики наголошують, що після нацизму та комунізму світ зіткнувся з новою агресивною ідеологією - рашизмом. Саме тому сьогодні українці знову змушені зі зброєю в руках захищати не лише свою державу, а й безпеку всієї Європи.

Вітаємо переможців!

 

26 квітня 2026р. учні 9-В, 8-А та 8-В у складі команди ОСДЮСШОР "Металург 2011" стали бронзовими призерами чемпіонату Зимової першості ЗАФ сезону 2025-2026 року серед

 дітей 2010-2011 р.н.

Гра з "Металургом 2011/2" за третє місце закінчилась з рахунком 5:1 на користь нашої команди.

Голи забили: учень 9-В класу Перевізняк Ростислав та учень 8-А класу Шляховий Іван, який став кращим бомбардиром чемпіонату.

Вітаємо команду ОСДЮСШШР "Металург 2011" р.н. з новими досягненнями!

ВІТАЄМО!

Вітаємо переможців!

 

Учні 9-В, 8-А та 8-В у складі команди ОСДШОР "Металург" в ході Чемпіонату України U15 їздили у м.Дніпро, щоб зіграти з командою "МДЮСШ-2 Дніпро".

Гра закінчилась рахунком 7:0 на користь Запорізької команди.

Голи забили учні 9-В класу: Діденко Данило, Перепелиця Максим, Волович  Євген, Перевізняк Ростислав та учень 8-А класу- Плахотник Тимофій.

Команда ОСДЮСШОР "Металург" входить у стикові ігри Чемпіонату України U15 з першого місця у своїй групі.

Вітаємо!!!

Виховна година "40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС"

 

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

 Причини катастрофи: Реактор РВПК-1000 мав низку конструктивних вад, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту з «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, за яких ці вади проявилися на найбільшому рівні.

Учні ознайомилися з причинами та наслідками аварії на Чорнобильська АЕС, дізналися про події ночі 26 квітня 1986 року, масштаби катастрофи та її вплив на довкілля і здоров’я людей.

 Особливу увагу було приділено героїзму ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я зупинили подальше поширення радіації. Це сприяло формуванню екологічної свідомості, розвитку почуття відповідальності та поваги до подвигу людей,які ліквідували наслідки катастрофи. 

У ході виховної години учні переглянули тематичні матеріали, обговорили важливість дотримання правил безпеки та відповідального ставлення до технічного прогресу.

  

Профорієнтаційна зустріч

 

22 квітня відбулася екскурсія на "Запоріжелектротранс". Дякуємо за приємну зустріч.

Виховна година "Толерантність на рівні можливості"

 

15 квітня на 8 уроці була проведена виховна година "Толерантність на рівні можливості"

Толерантність — це повага, прийняття та розуміння різноманіття культур, форм самовираження та людської індивідуальності. Це не пасивна терпимість, а активна позиція, що ґрунтується на визнанні прав людини та демократії, безконфліктне прийняття відмінностей інших у поглядах, поведінці чи вірі.

Бути толерантним – значить припускати, що відмінності між людьми існують, погоджуватися з ними, шанобливо приймати їх. І ще дуже важливо вміти знаходити спосіб спілкування та співпраці, не використовуючи агресію чи ворожнечу. Отож, бути толерантним – значить уміти поважати й шанувати не лише своє, а й чуже, розуміти цінність відмінного та незвичного нам у зовнішності та поведінці інших людей.

Найвідоміше визначення толерантності дав лауреат Нобелівської премії миру Кофі Аннан: «Толерантність – це мистецтво жити з іншими людьми та іншими ідеями». Річ у тім, що толерантність не тотожна дружбі та любові. Зазвичай ми дружимо з тими й любимо тих, хто має такі самі погляди, як у нас і є близьким нам за духом. А толерантність – це вміння приймати те, що з нашими поглядами не збігається. Не погоджуючись і дискутуючи з чужими поглядами, маємо розуміти їхнє право на повноцінне існування, подібно до наших поглядів і переконань. 

 Світ різноманітний і, змалечку привчаючи дітей із розумінням ставитися до проявів інакшого у поведінці, зовнішності, переконаннях людей, ми допоможемо дітям ставати кращими у спілкуванні.

Усвідомити, що таке толерантність, допоможуть поняття-синоніми або ж слова, які асоціюються з толерантною поведінкою. Отож, толерантність пов’язують із: повагою, терпимістю, делікатністю, примиренням. небайдужістю.

Правила поведінки в соціумі дорослі повинні прищепити дитині почуття чуйності та співчуття. Це насправді непросто. Але правильні розмови та власний приклад можуть зарадити. 

Донести розуміння, що відмінності між людьми важливі, оскільки роблять кожного і кожну неповторними. 

Пояснити дитині, що «наше» і «моє» важливе і цінне для нас. Але таким самим цінним і важливим є «своє» для інших людей. І завдання кожної людини – навчитися поважати і своє, і чуже. 

Усі ми різні, і від цього наше спілкування стає цікавішим, ми можемо повчитися одне в одного чогось нового.

І ще варто пам'ятати одну істину: діти переймають правила соціальної взаємодії від дорослих. Тому, перш ніж висловити судження про когось чи вчинити дію, що зачіпає чужі інтереси, поставте собі запитання: чи хотіла б (хотів би) я, щоб моя дитина вчинила так само?